Хараберюш Іван Федорович, Самойлова Любов Сергіївна
Вісник Маріупольського державного університету. Серія : Право. – 2020. – Вип. 20. - С. 1-154
Хараберюш Іван Федорович доктор юридичних наук, професор, професор кафедри права та публічного адміністрування
Маріупольський державний університет
[email protected]
Самойлова Любов Сергіївна студентка кафедри права та публічного адміністрування
Маріупольський державний університет
[email protected]
Роль інституту викривачів у механізмі протидії корупції в Україні
Анотація Стаття присвячена особливому значенню інституту викривачів, який здатний вплинути на розкриття корупційних порушень і виявлення корупціогенних ризиків, а також сприяє здійсненню спеціально уповноваженими органами протидії корупції. Зокрема, обґрунтовано, що існування інституту викривачів сприяє зменшенню корупційних явищ у реально існуючих суспільних відносинах, адже одним з елементів механізму ефективної боротьби з корупцією є різке ставлення громадськості до такого негативного явища, що потворить усі сфери суспільного життя країни. Так, надання органам, що здійснюють антикорупційну діяльність, інформації з приводу прояву корупції як з боку представників державної влади, так і фізичними та/або юридичними особами, що схиляють перших до здійснення неправомірних дій/бездіяльності, є одним з привілеєм держави в означеній сфері. Визначено, що необхідно зважати на позитивний досвід зарубіжних країн щодо законодавчої регламентації інституту викривачів.
Отже, для ефективної боротьби з корупцією, набуває актуальності питання гарантії Україною належного захисту життя і здоров’я викривача та/або його близьких, це зумовило наведення рекомендацій щодо здійснення такої діяльності.
Зокрема, з боку держави слід сприяти усуненню невпевненості і страху бути осудженим, адже відношення суспільства до викривачів корупції є більш негативним, а такий інститут викривання молодий і тільки зароджується. Слід розуміти, що викривач є інформатором щодо відомих йому фактів корупційних правопорушень і надає такі відомості антикорупційним органам. Важливо публічно інформувати населення про корупційні порушення і відповідних порушників, а комплекс таких заходів має бути спрямованій на різні верстви суспільства. В свою чергу, це сприятиме розвитку правосвідомості і правової культури населення, формування нетерпимості громадян до будь-яких проявів корупції у різноманітних сферах суспільного життя. Зі свого боку, така позиція суспільства гратиме провідну роль в механізмі запобігання корупції і сприятиме мінімізації проявів цього негативного явища.
Ключові слова: інститут викривачів, викривач, публічність, корупція, механізм протидії корупції, антикорупційне законодавство, institute of whistleblowers, whistleblower, publicity, corruption, anti-corruption mechanism, anti-corruption legislation
Бібліографічний список
Василинчук, В.І. та Грибовський, О.В., 2014. Міжнародні принципи захисту осіб, які надають допомогу із запобігання та протидії корупції. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ, 4, с.223-232.
Гладкий, В.В., 2019. Концепція викривача корупції у законодавстві України (2009-2019 рр.). В: Право, держава та громадянське суспільство в умовах системних реформ: матеріали науково-практичної конференції, м. Дніпро, 22-23 лютого 2019 р. Херсон: Молодий вчений, с.62-65.
Закон України Про запобігання корупції № 1700-VII, 2014. Відомості Верховної Ради, 49, Ст. 2056.
Закон України Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам № 4038а: проект, 2016. Верховна Рада України. [онлайн] Доступно: <http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59836> (Дата звернення 05 грудня 2020).
Заросило, В.О. та Гладкий, В.В., 2018. Хабарництво як базисна форма прояву корупції. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України, 16, с.123-139.
Косиця, О.О., 2018. Імплементація стандартів Європейського Союзу в адміністративно-правовий механізм захисту прав викривачів. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції, 6(2), c.76-79.
Нестеренко, О., 2014. Правовий захист викривальників (whistleblowers): теоретичні аспекти та конституційна необхідність. Юридичний журнал «Право України» , 12, c.104–111.
Нестеренко, О.В. та Шостко, О.Ю., ред., 2016. Правовий захист викривачів. Харків: Видавництво „Права людини“.
Скулиш, Є., 2015. Державне бюро розслідувань як спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції. Юридичний журнал «Право України» , 12, c.30-36.
Соколецька, К.М., 2017. Правові аспекти формування механізму боротьби з корупцією в Україні. В: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2017. Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції: збірник тез доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції, м. Харків, 31 березня 2017 р. Харків, с.177-178.
Тимченко, О. і Калітенко, О., 2015. Захист викривачів корупції: як це працює в Україні та в світі. Радіо Свобода, [онлайн] 9 липня. Доступно: <https://www.radiosvoboda.Org/a/27118580.html> (Дата звернення 05 грудня 2020).
Шостко, О.Ю. та Подільчак, О.М., 2016. Практичні аспекти протидії корупційним правопорушенням при наданні адміністративних послуг підрозділами Державної міграційної служби України. В: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2016. Кримінально-правові та кримінологічні засади протидії корупції: збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції, м. Харків, 15 квітня 2016 р. Харків, с.172-175.
Шостко, О.Ю., 2017. Правовий захист викривачів корупційних правопорушень. Юридичний науковий електронний журнал, 3, c.146-150.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Хараберюш І. Ф. Роль інституту викривачів у механізмі протидії корупції в Україні / І. Ф. Хараберюш, Л. С. Самойлова // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Право. – 2020. – Вип. 20. – С. 66-74.
Harvard Referencing Style
Kharaberiush, I. and Samoilova, L., 2020. Rol instytutu vykryvachiv u mekhanizmi protydii koruptsii v Ukraini [The role of the institute of detectors in the mechanism of anti-corruption in Ukraine]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu, Serìâ: Pravo, 20, p. 66-74.
