Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Право. – 2022. – Вип. 23–24.
Львова Єлизавета Олегівна
професор кафедри конституційного та міжнародного права,
доктор юридичних наук, доцент
Одеський державний університет внутрішніх справ
E-mail: [email protected]
ORCID: 0000-0002-3381-3185
Міжнародні правовідносини України та Європейського Союзу: переваги наближення законодавства та настанови для процесу прийняття рішень на місцевому рівні в умовах воєнного стану
Анотація Стаття фокусується на правовому аналізі підґрунтя майбутніх реформ у контексті наближення законодавства України до стандартів ЄС в умовах воєнного стану в Україні, глобальної невідомості та розвитку системи міжнародного військово-політичного співробітництва. Метою дослідження є вивчення регулятивного впливу міжнародних правовідносин між Україною та ЄС, а також опис напрямів імплементації положень нормативних актів ЄС в українське законодавство шляхом огляду та аналізу правового забезпечення відносин Україна-ЄС. Вивчається законодавство України та ЄС за період 2020–2022 рр. з метою аналізу переваг законодавчого наближення та запропонування настанов для прийняття управлінських рішень на локальному рівні в умовах воєнного стану. Взаємозв’язок між нормативними актами ЄС, що були імплементовані, та існуючою правовою системою України є наочним, що підтверджує регулюючий вплив зазначених відносин. Дослідження сприяє розвитку вивчення питання наближення законодавства шляхом застосування існуючого концепту права ЄС. Обґрунтовано необхідність удосконалення інституційно-правової сфери за сучасних умовах розвитку сучасного права ЄС, що також обумовлює перегляд теоретичних положень та внесення виправлень і новел у концептуальну систему. В контексті введення воєнного стану в Україні обґрунтовано пропозицію, що стратегічна лінія співробітництва ЄС з Україною має бути і в подальшому трансформована з урахуванням проблематики дотримання законодавства ЄС з метою забезпечення належних процедур перетинання кордонів біженцями з України та особами, що потребують притулку. Загальний підсумок дослідження полягає у зазначенні потенційних чинників успіху впровадження законодавства ЄС та проблем адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Здійснено порівняльний багаторівневий аналіз, огляд документації та огляд літератури та використані інші методи, включаючи синтез і дедукцію. Аргументовано гіпотезу про те, що складність підтримки миру та стабільності розвитку держави в напрямку інтеграції до ЄС та НАТО для України обумовлюється наступними викликами: правовою характеристикою неоголошеної війни як збройної агресії РФ на території України, глобальною пандемією COVID-19, відповідними геополітичними змінами на карті світу через міграційну кризу, гібридними інформаційними та збройними викликами, тощо. Окреслена загальнотеоретична характеристика політичного діалогу на рівні самітів Україна-ЄС за 2020–2022 рр. Висновок зроблений на основі порівняльного підходу щодо подальшого реформування Конституції України з урахуванням висновків робочих груп в рамках проектів і програм співробітництва України та ЄС. Стаття вказує на низку проблем, що перешкоджають імплементації двосторонніх угод і стратегій ЄС, що сьогодні є проблемними. Цінність аналізу полягає в контекстному зверненні до програм розвитку країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу.
Ключові слова:
відносини Україна-ЄС, воєнний стан, вторгнення РФ в Україну, наближення, міжнародні правовідносини
Бібліографічний список
Волошин, Ю. О., 2010. Конституційно-правове забезпечення європейської міждержавної інтеграції: теоретико-методологічні аспекти: монографія. В: О. М. Баймуратов (ред.). К.: Логос.
Глебов, С. В., 2007. Зовнішньополітична двозначність України в контексті геополітичної кон’юнктури вибору. Правова держава, 9, с. 235–242.
Закон України Про основні засади державної політики в сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності № 2834-IX, 2022. Верховна Рада України [онлайн]. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20#Text>
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони №1678-VII, 2014. Верховна Рада України [онлайн] Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text>
Указ Президента України №393/2020, 2020. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України». Президент України. Офіційне інтернет-представництво [онлайн]. Доступно: <https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037>
Joseph, S. and Castan, M., 2013. The International Covenant on Civil and Political Rights: Cases, Materials and Commentary. Third edition. Oxford: Oxford University Press, p. 165.
Kembayev, Zhenis, 2012. Political-legal history of the Idea of the United Europe: from Ancient Times to the Present. Almaty-Astana, Academpress, p. 430.
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Львова Є. О. Міжнародні правовідносини України та Європейського Союзу: переваги наближення законодавства та настанови для процесу прийняття рішень на місцевому рівні в умовах воєнного стану / Є. О. Львова // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Право. – 2022. – Вип. 23–24. – С. 98–110.
Harvard Referencing Style
Lvova, Ye. O., 2022. Mizhnarodni pravovidnosyny Ukrainy ta Yevropeiskoho Soiuzu: perevahy nablyzhennia zakonodavstva ta nastanovy dlia protsesu pryiniattia rishen na mistsevomu rivni v umovakh voiennoho stanu [International Ukraine-EU legal relationship: benefits of legislative approximation and guidelines for domestic decision-making powers under martial law]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Pravo, 23–24, pp. 98–110.
