Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Право. – 2022. – Вип. 23–24.
Смазнова Ірина Сергіївна
завідувачка кафедри філософії, доктор юридичних наук, доцент
Національний університет «Одеська юридична академія»
E-mail: [email protected]
ORCID: 0000-0002-2183-3437
Природа насильства та роль пропаганди у сучасних демократичних державах
Анотація У статті визначено розмежування категорій насильства та агресії. Окреслено, що межі поняття насильства задаються цільовою ознакою, а межі поняття агресії більш розмиті, бо включають безліч спонтанних і цільових актів негативного характеру, усвідомлених і неусвідомлених, явних і прихованих. Поняття агресії має цілком деструктивний і руйнівний характер, чого не можна сказати про насильство, яке часто здійснюється із позитивними мотивами і має позитивні наслідки. І в цьому плані насильством можна вважати будь-яку дія, що має примусовий характер, здійснювану поза волею об’єкта, до якого застосовується ця дія. Саме тому поняття насильства з логічної точки зору ширше поняття агресії.
Досліджено проблему легітимності та нелегітимності насильства. Правове розв’язання цієї проблеми виявляється невіддільним від її морального вирішення. Те, що для одних є добром, інші сприймають як зло, з яким необхідно боротися, в тому числі – рівнозначними методами аж до підпорядкування чи навіть усунення супротивника. Суперечність із цього приводу у будь-якому суспільстві полягає у тому, що одна його частина приймає право на легітимне насильство, тоді як інша – категорично заперечує навіть саму думку його застосування, хоч така міра і здавалася б цілком адекватною та рівносильною, а головне – справедливою.
Доведено, що, оскільки відчуження перш за все є відчуженням людини від її сутності, то неадекватність реакції на несправедливість і відчуження полягає у тому, що так чи інакше, але у такому разі здійснюється немовби рух людини назад – в біологічну форму буття, де свобода людиною розуміється як нестримане свавілля, помста і жорстокість.
Зазначено, що сучасні демократії не є повністю вільними від пропаганди. Як наслідок – насильницькі, іноді агресивні маніпуляції над свободою людей, контроль над інформацією та обмеження відкритого суспільства, що у результаті протирічить самій ідеї демократії.
Ключові слова:
насильство, толерантність, агресія, пропаганда, сучасні тенденції, насильством на благо, відчуження; violence, tolerance, aggression, propaganda, current trends, violence for good, alienation
Бібліографічний список
Андрущенко, В. П., Бех, В. П. та Башкірєв, В. А., 2002. Соціальна робота. Короткий енциклопедичний словник. Київ : ДЦССМ.
Метілка, Д. В., 2009. Насилля як філософська проблема: історія та сучасність. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, 36, с. 142–151. Запоріжжя.
Навроцький, В. О., 1997. Злочини проти особи : лекції для студентів юридичного факультету. Львів: Львівський державний університет імені Івана Франка.
Смазнова, І. С., 2022. Роль пропаганди у сучасних демократичних державах. В: С. В. Ківалова (заг. ред.). Національний університет «Одеська юридична академія». Європейський вибір України, розвиток науки та національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття, Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [online]. Одеса, 17 черв. 2022 р., Доступно: <http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/19033/СМАЗНОВА%20ІРИНА%20СЕРГІЇВНА.pdf?sequence=1>
Asmuth Ch., Denker, A. and Vater, M. (eds.), 2000. Schelling : zwischen Fichte und Hegel : between Fichte and Hegel. Bochumer Studien zur Philosophie, Bd. 32. Amsterdam : John Benjamins Publishing Company. 2000. Т. 2.
Berdiaev, N., 1951. Dream and reality : an essay in autobiography. New York : Macmillan.
Lévinas E., 1990. Difficult freedom : essays on Judaism. Baltimore : The Johns Hopkins University Press.
Lorenz, К., 1963. Dassogenannte Böse. ZurNaturgeschichteder Aggression. Vienna : G Borotha-Schoeler, Anthropologischer Anzeiger, 27(1), р. 40–41.
Meyersfeld, B. (Creator), 2009. Domestic violence and international law. Oxford : Hart, 2009.
Wagerer, M., 1976. Anatomie der menschlichen Destruktivität. 2. Auflage, by E. Fromm. Zeitschrift Für Psychosomatische Medizin Und Psychoanalyse [online], 22(4), рр. 398–399. Available at:<http://www.jstor.org/stable/23996898>
Weber, M., 2019. Economy and society : a new translation. Cambridge, MA : Harvard University Press.
Цитування
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Смазнова І. С. Природа насильства та роль пропаганди у сучасних демократичних державах / І. С. Смазнова // Вісник Маріупольського державного університету. Сер. : Право. – 2022. – Вип. 23–24. – С. 23–32.
Harvard Referencing Style
Smaznova, I. S., 2022. Pryroda nasylstva ta rol propahandy u suchasnykh demokratychnykh derzhavakh [The nature of violence and the role of propaganda in modern democratic states]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Pravo, 23–24, pp. 23–32.
